Грантове фінансування дедалі частіше стає одним з ключових інструментів розвитку територіальних громад. В умовах обмежених бюджетних ресурсів саме міжнародні програми підтримки дозволяють громадам реалізовувати проєкти у сфері відновлення, соціальної інфраструктури, енергоефективності та місцевого економічного розвитку.
Водночас практика показує, що доступ до грантів сам по собі не гарантує результату. Вирішальним чинником стає реальна спроможність громади працювати з такими інструментами.
Яка ситуація зараз?
Нещодавнє дослідження BDO в Україні проаналізувало, як місцеві громади працюють із грантовими програмами у 2024–2025 роках: їхні сильні сторони, головні виклики та шляхи зміцнення спроможності.
Дані було зібрано через онлайн-опитування, у якому взяли участь 290 громад з 22 областей України у 2025 році. Основна мета — оцінити рівень залучення до співпраці з міжнародними донорами та визначити нагальні потреби місцевого самоврядування.
🔹 28,7% громад (по всій країні, за винятком Донецької та Луганської областей) взяли участь в опитуванні.
🔹 77,4% мають досвід участі у грантових конкурсах.
🔹 94,5% громад вважають, що їм потрібне додаткове навчання з роботи з грантами.
🔹 Більшість респондентів відзначають нестачу кваліфікованих фахівців для роботи з грантовими заявками.
Це означає важливу річ:
👉 проблема не в доступі до грантів
👉 проблема в здатності з ними системно працювати
Фактично, більшість громад уже «зайшли» у грантову тему, але не змогли перетворити окремі заявки на постійний фінансовий інструмент розвитку. Це важливий сигнал, який дозволяє побачити ситуацію глибше. Проблема полягає не у відсутності можливостей, а у складності перетворити поодинокі спроби залучення фінансування на системну і передбачувану роботу.
Головні виклики
Можна відзначити ряд типових бар’єрів на шляху до ефективного залучення грантового фінансування:
✔️ Пошук потенційних донорів та інвесторів. Інформація про програми розпорошена, часто оновлюється, а пошук відповідних можливостей потребує значних часових ресурсів і постійного моніторингу.
✔️ Нестача знань та практичних навичок у грантовій діяльності. Брак досвіду у формуванні проєктної логіки, підготовці бюджетів, роботі з індикаторами та вимогами донорської звітності.
✔️ Обмежена кількість фахівців у сфері проєктного менеджменту. Грантова робота виконується паралельно з іншими функціями ОМС, що ускладнює якісну підготовку та подальшу реалізацію проєктів.
✔️ Потреба у сучасних цифрових інструментах. Відсутність систем для управління заявками, проєктами та комунікацією з донорами, базами даних і інструментами аналітики.
✔️ Відсутність єдиного інформаційного ресурсу про грантові можливості. Складність швидко порівняти вимоги донорів, критерії оцінки, дедлайни та умови реалізації в одному зрозумілому форматі.
Чому «подаватися на гранти» ≠ «залучати гранти»
У багатьох громадах робота з грантами досі має епізодичний характер. Інформація про конкурс часто з’являється випадково, через окремі розсилки, особисті контакти або соціальні мережі. Рішення про подання заявки ухвалюється поспіхом, без попередньо підготовленої проєктної ідеї та розуміння власної спроможності до реалізації. У таких умовах підготовка заявки відбувається в режимі авралу, напередодні дедлайну, що неминуче впливає на її якість і логіку.
Найчастіше цей процес виглядає так:
-
оголошення про грант помітили запізно або вже на фінальному етапі прийому заявок;
-
проєктну ідею формують «під конкурс», а не з реальних потреб громади;
-
заявку готують у стислі строки, без можливості якісного доопрацювання;
-
відповідальність розподілена між кількома перевантаженими працівниками.
Такий підхід рідко дає стабільний результат. Важливо підкреслити, що це не є помилкою окремих людей чи браком мотивації на місцях. Йдеться про відсутність вибудуваної системи роботи з грантовими інструментами, яка дозволяла б планувати, а не реагувати.
Дослідження підтверджує, що ключові бар’єри для громад мають структурний характер. Серед них найчастіше називають:
-
нестачу підготовлених фахівців, які спеціалізуються саме на грантовій діяльності;
-
перевантаженість працівників органів місцевого самоврядування, для яких гранти є додатковим, а не основним завданням;
-
відсутність структурованої та актуальної інформації про донорів, їхні пріоритети та вимоги;
-
слабкий проєктний менеджмент після отримання гранту, що ускладнює реалізацію та звітування.
У цій точці важливо говорити чесно. Донори добре бачать ці слабкі місця і враховують їх під час оцінки заявок. Тому дедалі частіше фінансування отримують не ті громади, які мають найгострішу потребу в підтримці, а ті, які здатні продемонструвати підготовлену команду, чітку логіку проєкту та реальну спроможність довести його до результату.
Як виглядає шлях від ідеї до грошей?
У громадах, де гранти працюють як інструмент розвитку, процес починається з чіткого розуміння потреб і пріоритетів. Проєктні ідеї формуються не під конкретний конкурс, а виходячи з реальних проблем території. Далі ці ідеї оформлюються у проєктну логіку з визначеними цілями, результатами та показниками.
Паралельно ведеться постійний моніторинг грантових можливостей і підтримується комунікація з донорами. Важливу роль відіграє наявність команди або відповідальних осіб, які супроводжують проєкт на всіх етапах, від подання заявки до фінального звітування.
1️⃣ Пріоритет громади → не під грант, а під потребу
Донори фінансують не «ідеї», а рішення конкретних проблем.
2️⃣ Проєктна логіка замість опису проблем
Мета, результат, індикатори, сталість — без цього грошей не буде.
3️⃣ Системний пошук можливостей
Не «грант під ідею», а ідея під різні інструменти фінансування.
4️⃣ Команда і процес
Навіть невеликий грант — це закупівлі, звіти, аудит, комунікація.
5️⃣ Довіра донора
Один добре реалізований проєкт = запрошення до наступного.
➡️ Результат: стабільний ресурс, а не разова удача.
Де тут роль цифрових інструментів і платформи eGrants?
Українські громади вже є активними учасниками грантової екосистеми і мають базовий досвід роботи з міжнародними програмами підтримки. Наступний етап розвитку полягає не в збільшенні кількості заявок, а у формуванні сталої спроможності працювати з грантовими інструментами системно і передбачувано.
У цьому контексті важливу роль відіграють зрозумілі та доступні цифрові рішення. Платформа eGrants створена для того, щоб зменшити бар’єри входу для громад, упорядкувати інформацію про фінансові можливості та допомогти вибудувати прозору і професійну взаємодію з донорами.
Платформа eGrants створена як практичний інструмент для громад, які хочуть працювати з грантовими можливостями системно, а не епізодично. Вона допомагає зменшити навантаження на команди органів місцевого самоврядування та впорядкувати роботу з фінансуванням.
✔️ Єдиний простір грантових можливостей
актуальні гранти, програми та конкурси зібрані в одному місці у структурованому форматі з чіткими умовами та дедлайнами.
✔️ Зручна навігація і фільтрація
можливість швидко підібрати фінансування за типом громади, сферою, донором або напрямом проєкту без тривалого ручного пошуку.
✔️ Верифікований профіль громади
створення профілю з базовою інформацією, досвідом реалізованих проєктів і верифікацією через офіційні реєстри, що підвищує довіру з боку донорів.
✔️ Зрозуміла мова і user-friendly підхід
інформація подана без складної термінології, що дозволяє працювати з платформою навіть командам без великого попереднього досвіду.
✔️ Комунікація та зворотний зв’язок
громади завжди можуть звернутися за підтримкою до фахівців платформи та отримати консультації щодо вибору програм і підготовки проєктів.